Когнітивна реабілітація після інсульту та ЧМТ

Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу. Щороку в Україні реєструють понад 100 000 випадків, а статистика ВООЗ говорить про 17,5 мільйона смертей щорічно від інсульту та його наслідків. До кінця першого року гине 47-50% пацієнтів, які перенесли інсульт. Якщо реабілітацію розпочато в перші місяці після інсульту, організм підключає всі свої ресурси і людина має шанс на повернення до звичного життя. Розбираємось, як працює рання реабілітація.

Пазл для когнітивної реабілітації - Neuroflex

Зміст статті

Як інсульт та ЧМТ змінюють людину

При інсульті та черепно-мозковій травмі відбувається фізичне ушкодження мозку. Кровообіг окремих ділянок порушується — клітинам не вистачає кисню, і вони перестають реагувати на нервові імпульси, а потім гинуть.

Зовні це проявляється так: відбувається зміна особистості, втрата пам’яті та орієнтації у просторі. У людини порушується мова, вона втрачає найпростіші навички самообслуговування і потребує постійного догляду. Поведінка людини, яка перенесла інсульт, може змінитися настільки, що загрожуватиме близьким і їй самій.

Рання реабілітація – що це

Відмерлі клітини неможливо повернути до життя. Але ресурси організму дозволяють перерозподілити колишні функції на непошкоджені ділянки мозку. Реабілітація допомагає правильно стимулювати та підтримувати ці процеси. У перші шість місяців після пошкодження мозок інтенсивно відновлюється. Важливо використовувати цей час правильно — розпочати роботу з реабілітологом якнайшвидше.

Як це працює

Нейрони головного мозку – це клітини, які чутливі до електричних та хімічних імпульсів. Мова, пам’ять, здатність будувати фрази — це результат роботи нейронів з імпульсами. Якщо зв’язок між клітинами порушено, нейрони можуть створювати нові зв’язки або інтегруватися до інших функціональних систем. Це називається церебральним резервом організму.

Здатність нейронів будувати нові зв’язки називають нейропластичністю. З віком клітин, здатних до таких змін, стає менше. Але ресурси мозку великі – у ньому трильйони зв’язків між клітинами. І це головний чинник успішного відновлення.

Завдяки нейропластичності музиканти розучують та створюють нові твори, а спортсмени б’ють рекорди. Це досягається багаторазовими репетиціями та тренуваннями. Щоб створити новий стійкий зв’язок у мозку людини, яка перенесла інсульт, потрібно діяти так само — багато разів стимулювати клітини до тих самих активностей.

Когнітивна реабілітація

Дізнайтеся більше про послугу і запишіться на консультацію

Дізнатися деталі

База для ефективної реабілітації

Головне правило – не чекати. На результат реабілітації також впливають тривалість, регулярність, варіативність занять. Важливо, щоб програму складав та вів грамотний фахівець. Підтримка та участь у заняттях з боку родичів теж позитивно впливають на швидкість відновлення.

Тривалість. Рухові навички зазвичай відновлюються швидше, а на покращення мови та пам’яті потрібен час. Мінімальна тривалість реабілітації – 4 місяці. Краще, якщо пацієнт відновлюватиметься під контролем реабілітолога до двох років.

Регулярність. Оптимально проводити 2-3 заняття на тиждень. По можливості ще частіше. Відновити навичку можна лише якщо постійно стимулювати пацієнта до відповідної активності. Епізодичні заняття на тренажерах не дадуть ефекту — пацієнт і його близькі зазнають лише розчарування і дарма згаять час. Заняття з реабілітологом мають бути системними.

Варіативність. На динаміку відновлення впливає безліч факторів, наприклад, емоційний фон пацієнта, його загальний стан і здатність помітити та оцінити перші успіхи. Тому важливо підлаштовувати програму занять індивідуально під кожен випадок, підбирати оптимальний рівень складності та спостерігати за змінами у настрої пацієнта.

Супровід. Завдання реабілітолога — мотивувати та підтримувати пацієнта, відстежувати прогрес та вчасно коригувати реабілітаційну програму. Пацієнт, який під час відновлення отримує якісний зворотний зв’язок, швидше відновлюється.

Проміжна діагностика. Щоб оцінити динаміку відновлення мови чи пам’яті, проводиться регулярна діагностика. Навички пацієнта оцінюють за спеціальною шкалою – стало краще чи гірше, суттєво чи майже непомітно.

Допомога рідних та близьких. Роль родичів у процесі реабілітації є дуже важливою. Близькі можуть підказати пацієнтові потрібне слово, вести розмови про сімейні події та відновлювати пам’ять про них, доручати нескладні домашні справи. Чим легше людині включитися у звичне життя сім’ї, тим вищі його шанси на покращення звичних навичок.

З чого почати

Реабілітація починається з діагностики. Фахівці повинні оцінити, які функції порушені та наскільки сильно. Щоб скласти повну картину, опитують не лише пацієнта, а й родичів. Наприклад, з’ясовують, чи людина пам’ятає недавні події свого життя? Чи може переказати щось, чому навчалася, чи з чим працювала 20-30 років тому? Якщо якісь порушення були помітні задовго до інсульту чи травми, родичі наголошують на цьому.

Опитування та розгорнута діагностика дозволяють правильно сформулювати цілі реабілітації. Програма занять будується з результатів таких обстежень.